Варіанти зберігання топінамбура - заморожування, сушіння, консервування продукту

Земляну грушу на ділянці цілеспрямовано вирощують не так часто, але це тільки до того моменту, як буде знята перша проба. Відразу після цього садівники починають активно з'ясовувати, як зберігати топінамбур, і в якому вигляді його можна заготовлювати на зиму. Коренеплоди рослини, яку багато хто вважає бур'яном, дозволено сушити і заморожувати. Крім цього, є варіанти, що передбачають зберігання компонента прямо на ділянці. Якщо є така можливість, то краще збирати стільки врожаю, скільки буде з'їдено в найближчі тижні. Любителі консервацій можуть спробувати цікаві способи закруток на зиму.

Варіанти зберігання топінамбура на ділянці

Топінамбур стійкий навіть до найсильніших морозів, тому його можна просто не викопувати, поки він не знадобиться. За такого підходу з'являється можливість використовувати свіжий продукт, у разі потреби. Крім цього, власники присадибного господарства можуть організувати зберігання бульб такими способами:

• Можна викопати глибоку яму в землі, що ще не встигла замерзнути, і викласти в неї залишки врожаю. Компоненти можна попередньо викласти в дерев'яні ящики, тоді з ними буде простіше працювати.
• Щоб нічого не копати, можна використовувати такий підхід. Прямо на землі розчищаємо майданчик потрібного розміру, висипаємо на нього топінамбур. Його присипаємо снігом, товщина шару має становити не менше 10 см. Викладаємо ще один шар бульб і їх теж засипаємо снігом. Робимо кілька таких шарів і присипаємо всю конструкцію тирсою, утеплюємо соломою.

Порада: Організовуючи зберігання земляної груші на присадибній ділянці, потрібно подбати про те, щоб до врожаю був перекритий доступ кисню. Ця хімічна сполука запускає реакції, внаслідок яких у м'якоті утворюються речовини, шкідливі для людського організму. За необхідності варто навіть скористатися спеціальними парафіновими складами, якими обробляється кожна бульба.

• Якщо земля ще не промерзла, викопуємо в ній не дуже глибоку траншею, дно якої вистилаємо ялинником. Зверху виставляємо пластикові ємності, заповнені топінамбуром. Закриваємо все це сіном або такими ж гілками, снігом, листом руберойду.

Такі підходи дають змогу запасти на зиму земляну грушу у великій кількості, до того ж, вона збережеться у свіжому стані. У домашніх умовах можна спробувати варіант з ящиками, використовуючи для цього холодну веранду або засклений балкон. Всі інші підходи передбачають попередню обробку рослини.

Домашні способи зберігання топінамбура

Якщо просто покласти бульби в холодильник, то вони почнуть псуватися менше, ніж через місяць. Щоб домогтися хоча б цього, їх треба упакувати в зіп-пакет або пластиковий контейнер із герметичною кришкою. Очищені та нарізані вироби протримаються всього кілька днів. Краще використовувати більш ефективні підходи:

• Топінамбур можна сушити природним способом. Просушені бульби чистимо, миємо, нарізаємо довільними, але не дуже товстими пластинками. Усі пошкодження вирізаємо або взагалі викидаємо такі компоненти. Заготовки викладаємо на тацю і піддаємо сушінню на свіжому повітрі, поки вони повністю не просохнуть. При цьому не можна допускати, щоб на пластинки потрапляли прямі сонячні промені.

• Заморожування продукту. Очищені та промиті бульби нарізаємо соломкою і бланшуємо в окропі або сирній сироватці протягом 5 хвилин. Далі охолоджуємо компоненти, підморожуємо в морозильній камері. Залишається тільки розфасувати їх по пакетах або пластикових контейнерах, прибрати в морозилку.

• Зберігання бульб у піску. Беремо полотняний мішок і вологий пісок (під час стискання кулака він має набувати форми, але не виділяти рідину). Топінамбур викладаємо в мішок, пересипаючи піском, наповнюємо ємність до потрібної міри. Обов'язково зав'язуємо мішковину, після чого тару можна виставити на прохолодний балкон або лоджію. Тримати там топінамбур можна аж до настання тепла.

• Приготування консервацій. Існують десятки, якщо не сотні варіантів заготовок із топінамбура. Рецепти з легкістю реалізуються в домашніх умовах. Причому, страви можуть бути найнезвичайнішими, аж до варення.

Крім цього, плоди можна сушити в духовці. Такий підхід дозволяє набагато швидше досягти бажаного результату. Тонкі пластинки треба тримати до готовності в злегка прочиненій духовці, прогрітій до температури 60ºС. Перед проведенням маніпуляції бульби слід бланшувати в слабкому розчині соди протягом 10 хвилин. Уже висушений топінамбур можна подрібнити до стану борошна. Такий компонент нерідко використовується в екзотичній і традиційній кулінарії.

Як можна законсервувати топінамбур

Деякі господині вважають за краще сушити топінамбур перед тим, як пускати його на консервацію. Але робити це зовсім не обов'язково. Усе залежить від рецепта та індивідуальних уподобань.

• Мариновані бульби. Крім топінамбура, нам знадобиться трохи моркви, по дві столові ложки меду, солі й оцту на 1 л води. Овочі миємо, чистимо, ріжемо невеликими шматочками однакового розміру, викладаємо в скляну банку. Заливаємо маринадом, приготованим з інших компонентів. Стерилізуємо протягом 15 хвилин, закатуємо і відправляємо на зберігання.

• Поживна суміш із терапевтичним ефектом. Склянку перевареної води з'єднуємо з двома склянками натурального соку обліпихи. Топінамбур чистимо, нарізаємо невеликими кубиками (має вийти 1 кг продукту). Овоч засипаємо склянкою цукрового піску і заливаємо рідкою сумішшю. Масу доводимо до кипіння на повільному вогні, знімаємо і розливаємо по банках. Проводимо їх стерилізацію протягом 30 хвилин, закатуємо.

• Варення із земляної груші та гарбуза. На 1 кг почищеного топінамбура беремо стільки ж м'якоті гарбуза, очищеного від насіння, склянку цукру й один лимон. Овочі нарізаємо невеликими шматочками, лимон ріжемо шматочками (шкірку не зрізаємо), видаляємо насіння і подрібнюємо в блендері. З'єднуємо ці компоненти, засипаємо цукром і настоюємо 1 годину. Через цей час масу ставимо на плиту, доводимо до кипіння і тримаємо на середньому вогні не більше 5 хвилин. При цьому склад потрібно постійно розмішувати дерев'яною ложкою, знімаємо пінку, якщо вона з'являється. Готову масу розливаємо по банках, закриваємо без додаткової стерилізації і відправляємо на добу під ковдру, остигати.

У роботі із земляною грушею слід користуватися не звичайними ножами з металу, а їх керамічними або кістяними аналогами. Стикаючись із соком продукту, метал буде окислюватися, що поступово знизить його міцність і призведе до псування леза.