Скільки можна зберігати пергу в домашніх умовах і як це робити
Замислюючись про те, як зберігати пергу, деякі господині вирішують застосувати щодо продукту той самий підхід, що й до меду. Це може призвести до швидкого псування корисного компонента і втрати ним усіх терапевтичних властивостей. Зберігання перги в домашніх умовах - це особливий процес, який може бути влаштований кількома способами. Перш за все, слід розібратися, що з себе представляє так званий бджолиний хліб, як він утворюється і в яких сферах його можна використовувати.
Що таке перга і як вона використовується
Перга, як і мед, виробляється бджолами і збирається на пасіках. Речовина являє собою звичайнісінький квітковий пилок, який було не витрачено в процесі виробництва меду. Бджоли змочують її секретом зі слинних залоз і укладають в осередки сот, щільно утрамбовуючи. Зверху викладається шар меду і все це запечатується воском. Компонент виходить законсервованим в особливих умовах, завдяки чому починає бродити і перетворюється на пергу.
Порада: Незважаючи на те, що пергу і мед у домашніх умовах потрібно зберігати окремо, вживати їх краще разом. Комбінування компонентів дозволяє домогтися максимального терапевтичного ефекту.
Цим продуктом бджоли харчуються цілий рік, за що він і був прозваний «бджолиним хлібом». Організму людини склад також приносить неоціненну користь. Він ефективний у разі підвищеного вмісту шкідливого холестерину в крові, проблем із роботою органів травного тракту. Регулярне вживання компонента в терапевтичних дозах активно відновлює клітини печінки, налагоджує роботу підшлункової залози, очищає жовчні протоки.
Перга істотно полегшує стан пацієнтів, які страждають від хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту. На хороші результати можна розраховувати в разі вживання субпродукту на тлі стресів, анемії, проблем із нервовою системою, надмірних фізичних навантажень. Щоправда, всі перераховані ефекти реальні тільки в тому разі, якщо знати, як зберігати пергу і правильно її використовувати.
Умови та терміни зберігання перги
Перга, законсервована бджолами, здатна зберегтися в первісному стані близько року, завдяки тому, що до неї перекритий доступ кисню. Одразу після вилучення компонента з вулика природний захист зникає і, якщо не забезпечити складу відповідні умови, він стане непридатним уже через кілька днів. Щоб цього не допустити, виріб потрібно захистити від підвищеної вологості і забезпечити температуру в межах від 0 до 12ºС. Більш точні показники залежать від консистенції продукту.
У домашніх умовах виконання цих вимог можна досягти таким чином:
- Невеликі стерильні та просушені контейнери захистять компонент від вологості та появи цвілі. Найкраще для цього підійдуть банки з темного скла або ємності з непрозорого харчового пластику.
- Краще взяти кілька маленьких посудин, ніж одну велику. У цьому разі псування продукту в одній із ємностей не призведе до втрати всього запасу.
- В ідеалі для зберігання меду і перги слід обзавестися окремим холодильником. У крайньому разі, з цією метою слід використовувати дверцята холодильника.
- Пергу можна зберігати і в підвалі, але тільки в тому разі, якщо температура там точно не опускається нижче нуля і витримується мінімальна вологість.
Крім універсальних правил, можна виділити і специфічні моменти. Вони обумовлені текстурою складу, який підлягає зберіганню.
Прості та ефективні способи зберігання перги
Пергу в її натуральному вигляді практично неможливо зберегти без втрати корисних якостей, не використовуючи для цього спеціальні пристосування і сховища. Щоб все ж таки домогтися оптимального результату в домашніх умовах, можна скористатися одним із таких підходів:
- Стільники. Найнатуральніший з існуючих підходів, але втілити його в життя дуже складно. Стільники, без проведення будь-якої обробки, поміщаємо в темне приміщення без сторонніх запахів. Температура має постійно залишатися стабільною, в межах 1-5º. Перга має бути надійно захищена від контакту з киснем, тому стільники, не заповнені до кінця, заливають медом. Додатково в приміщенні слід розставити ємності з 75% розчином оцту. Цей прийом захистить пергу від появи воскової молі та інших шкідників.
- Гранули. Щоб перевести натуральний продукт у гранули, його треба підсушити, попередньо очистивши від залишків воску. Для зберігання готового складу найкраще використовувати полотняні мішечки або непрозорі скляні банки. Подібні заготовки не такі вимогливі до температурного режиму, їх допускається тримати і за кімнатної температури. А ось із вологістю тут все так само серйозно, вона має бути мінімальною. З цієї причини пергу в гранулах заборонено тримати в холодильнику, вона досить швидко вкривається цвіллю.
- Мелений продукт. Механічна обробка дозволяє помітно продовжити термін придатності перги. Потрібно лише перемолоти стільники і змішати отриманий склад із натуральним медом. На 3 частини компонента беремо 1 частину меду. Пергу розфасовуємо по баночках із темного скла і прибираємо в прохолодне місце (температура від 1 до 4ºС).
Перед використанням перги треба переконатися, що бджолиний хліб не почав псуватися. Якщо маса має ті самі характеристики, що й на самому початку, її можна сміливо використовувати для своїх цілей.
